Долар ніхто не скасовував: як клікбейтні заголовки вводять українців в оману

У медіапросторі, де новини сприймаються переважно очима, а не змістом, заголовки стали потужним інструментом впливу на громадську думку. І, на жаль, дедалі частіше — інструментом маніпуляції. Гучна фраза замість глибокого аналізу, емоційне формулювання замість фактів — саме це стає причиною хибного сприйняття подій. Останній інформаційний резонанс навколо теми переходу України від долара до євро — яскраве тому підтвердження.

Більшість людей формує уявлення про подію, навіть не відкривши саму статтю. Іноді — лише побачивши заголовок у соцмережі чи стрічці новин. Тож коли на початку червня з’явилася публікація Reuters з назвою “Ukraine considers shift from dollar to euro”, новина миттєво розлетілася — з десятками варіацій перекручень і домислів.

Проте суть виявилася набагато стриманішою: Україна нічого не “переключає”, “не переходить” і “не змінює”. У тексті йшлося лише про те, що Нацбанк вивчає можливості адаптації до змін глобального валютного середовища — на фоні тіснішої інтеграції з ЄС та загального тренду щодо переоцінки ролі долара у світовій фінансовій системі.

“Вивчає” не означає “впроваджує”

Фраза “explores potential approaches”, яку використало агентство, у професійній мові означає попередній аналіз — а не прийняття рішень чи формування нової політики. Це — нормальний процес для будь-якого центрального банку, який мусить прогнозувати сценарії розвитку на роки вперед. Натомість багато читачів, орієнтуючись лише на заголовок, вирішили, що Україна вже завтра позбавиться долара і перейде на євро.

Пастка спрощень: історія, яка повторюється

Це не перший випадок, коли слова українських чиновників або експертів виривають із контексту. Фінансист Владислав Рашкован, наприклад, згадав, як під час інтерв’ю ще у 2014 році він порівняв економічну ситуацію в Україні з досвідом Пакистану — не як приклад для наслідування, а як подібну кризову модель. Але заголовок на одній з платформ “НБУ бере приклад з Пакистану” викликав хвилю критики й здивування. Хоча реальний сенс сказаного було втрачено — і, що гірше, спотворено.

Чому це небезпечно?

У темах, що стосуються фінансів, інвестицій чи національної валюти, подібні маніпуляції мають серйозні наслідки. Недовіра, паніка, коливання на ринку — усе це може бути наслідком неправильно поданої новини. Тим паче, в умовах війни та політичної напруги, коли суспільство особливо чутливе до змін.

Як не потрапити у інформаційну пастку

Єдиний надійний метод — читати не тільки заголовки, а й увесь текст. Порівнювати джерела, перевіряти факти, звертати увагу на формулювання. Бо часто за гучною обкладинкою ховається зовсім інше значення — спокійніше, зваженіше, а головне — реальніше.